dare

I

n розм.

1) виклик

to give a dare — кинути виклик

to take a dare — прийняти виклик

2) підбурювання, підбивання

3) дзеркало для приманювання птахів

II

v (past dared, durst; p.p. dared; 3-тя особа однини теперішнього часу dares — і dare)

1) сміти, наважуватися; відважуватися; мати сміливість

he won't dare to deny it — він не наважиться заперечувати це

I dare say — я вважаю, насмілююся сказати

2) нехтувати небезпеку, ризикувати

3) викликати когось (на щось — to); підбурювати, підбивати

to dare smb. to a fight — викликати когось на бій

* * *

I n

виклик

II v; smth

(dared )

1) сміти, наважуватися, насмілюватися; в еліптичних конструкціях

not to dare beyond the premises — боятися /не наважуватися/ вийти з будинку

2) нехтувати небезпекою, ризикувати

to dare smb to (do) — викликати, провокувати кого-небудь на що-небудь